Колись, мене вчили та пояснювали наступне: спорядження (одяг) ти маєш підбирати знизу вверх, починаючи з ніг, з взуття та шкарпеток і підійматися “вище”. Штани, наколінники, білизна, пояс, футболка, кітель-убакс, рукавички, фліс, куртка, бафф, шапка…
Головне – це твої ноги, бо без якісного взуття далеко не зайдеш, далі бойові штани, бо це однозначно найважливіша частина одягу військового…
Натомість броню (засоби індивідуального бронезахисту захисту) ти підбираєш зверху вниз. Тобто – шоломом (як комплекс), окуляри, захист вух, комір, захист торсу та боків і так далі, аж до захисту паха та стегон (якщо є необхідність).
Якщо шолом буде незручним, погано “підігнаним”, то він буде заважати стріляти, особливо лежачи, буде голова боліти та шия… Шолом мусить бути зручним, та по розміру. Інколи, ти можеш бути без броні але в шоломі, бо голова це суцільна летальна зона! Маленький уламок і все… Далі, без балістичних окулярів – ніяк, бо це твої дрогоцінні очі, мова вже навіть не про уламки, первинні чи вторинні, а просто потрапила земля чи пісок і ти нічого не бачиш та деякий час, ти тягар для своїх…
Концепція чітка та ясна. Все це дуже логічно та просто, але, чомусь досі для багатьох незрозуміла…
Ніколи не економне на якісному спорядженні. НІ-КО-ЛИ.
Ніколи не нехтуйте та не економте на медицині. НІ-КО-ЛИ.
Будь ласка, зробіть репост цього поста, бо кількість людей без подібних знань досі величезна.
